Причини тримати домашніх тварин
Люди поділяються на тих, для кого домашні тварини – це просто якісь сторонні істоти, неважливі у нашому повсякденному житті, і на тих, для кого чотирилапі стають повноправними членами родини. Перші, ймовірно, ніколи не мали вірного собаки чи люблячого котика, а другим пощастило прожити частину свого життя з таким вірним другом.
Що ж спробуємо переконати й довести користь від товариства домашнього улюбленця. По-перше, науково доведено, що просте 15-хвилинне погладжування тваринки може значно знизити рівень стресу, завдяки тому, що людський організм виділяє такі природні гормони «гарного самопочуття», як окситоцин, пролактин і серотонін, а рівень кортизолу, природного гормону стресу, навпаки зменшується. Така «процедура» не тільки розслабляє наше тіло, але й знижує кров’яний тиск на 10%.
Якщо у вас є собака, то щонайменше двічі на день ви повинні її вигулювати, а це означає, що ви дихаєте свіжим повітрям та отримуєте здорове фізичне навантаження. Нещодавнє опитування Verywell Mind виявило, що 47% американців, які отримують психологічну допомогу, тримають домашніх тварин, щоб покращити своє психічне здоров’я. Проведене у 2017 році дослідження показало, що люди з СНІДом рідше страждають від депресії, якщо мають домашнього улюбленця.
Домашні тварини нічого особливого не вимагають, і більшості з них просто потрібні людська ласка, безпечне та захищене місце для життя, а також достатня кількість їжі й води. У відповідь вони дарують безумовну любов і вірність. Звісно, що кожна тваринка має свій характер і свою манеру поведінки. Собак вважають більш прив’язаними до господаря, котів — більш незалежними. Але спільним залишається одне: поруч із вами завжди є жива істота, яка терпляче чекає вдома й радіє вашому поверненню — веселим вилянням хвоста чи тихим муркотінням.
Для людей з особливими потребами собаки стають справжніми рятівниками, які ідеально підходять для забезпечення емоційної та фізичної підтримки. Вони надають емоційну й фізичну підтримку, допомагають боротися з самотністю, депресією та горем. Іноді саме домашній улюбленець стає тим сенсом, який змушує встати з ліжка, вийти на прогулянку холодного ранку чи просто прожити ще один день. Тварини відчувають настрій свого господаря: вони притискаються, коли нам сумно, або шукають контакту, коли ми хвилюємося.
Завдяки домашнім улюбленцям ми залишаємося частиною соціуму — знайомимося з іншими власниками тварин на прогулянках, спілкуємося, ділимося досвідом. Граючись із котом чи собакою, ми відволікаємося від проблем і повертаємося у стан «тут і зараз» — у стан простої, але дуже важливої усвідомленості, що позитивно впливає на наше психічне здоров’я.
Підсумовуючи, можна сказати: поява домашньої тваринки здатна змінити життя, наповнити його теплом, радістю та любов’ю. Ці віддані створіння вчать нас відповідальності й водночас обдаровують безумовною любов’ю, залишаючись поруч у ті моменти, коли ми цього найбільше потребуємо. Вони різні: собакам потрібно більше уваги, котам, кроликам чи пташкам — менше, а рибки відкривають нам цілий підводний світ. Та всі вони надають нашому життю нового сенсу й мети.
Тож хочеться вірити, що людей, для яких тварини — лише «щось другорядне», ставатиме дедалі менше, а тих, хто відкриє для себе радість життя поруч із маленьким (навіть якщо дуже великим) улюбленцем, — дедалі більше.
А що ви думаєте з цього приводу?
